Пустая голова - проблема,
Всегда так раньше думал я.
Без слова мысли просто немы,
А мысль без слова - не моя.
Я за неё не отвечаю,
Уходит также, как пришла,
Но словом я ее поймаю
И в дело запрягу тогда.
Я думал, если бродят мысли -
То благо послано судьбой.
Но постепенно мысли вышли
И обрела душа покой.
Коль голова пуста, и сердце,
То нет смятенья и тревог,
Жизнь не приносит больше смерти
И слышно, что промолвит Бог.
И стало просто всё и ясно.
Не надо, люди, усложнять.
Река любви течет бесстрастно,
Её зовём мы - благодать.
Пустая голова - невеста,
Что ждет на свадьбу жениха.
А в полной голове нет места
Ни для тебя, ни для меня.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
